Декілька тижнів тому в нашому виданні вийшла публікація про пилораму, яка, за словами її власника Андрія Хоменка, працювала досить тривалий час і нікому не заважала. Допоки одна з жительок села, яка нібито приїхала в батьківську хату на період карантину, не почала на них скаржитися.
РЕЗОНАНС. Село Орлівка, Куликівська ОТГ,Чернігівська область. Проте, за словами Алли Мацвійко (мешканки будинку, який знаходиться поруч з пилорамою), насправді все було зовсім по-іншому. Пані Алла переконана, що пилорамі, яка працює цілодобово з порушенням норм чинного законодавства, не місце біля житлового будинку, і потерпіла в цій ситуації – вона. Адже через те, що вона просто хотіла спокійно жити в своєму помешканні, її почали цькувати в рідному селі, а також чинити моральний тиск на неї та її рідних, погрожуючи розправою.
«Мене особисто обурює те, як вправно власник пилорами Андрій Хоменко говорить неправду, звинувачуючи мене в тому, що я посміла захищати свої права, – говорить Алла Володимирівна. – Те, що пилорама на цьому місці працювала декілька років, як каже він і керівництво села, – неправда. Насправді ж вони відкрилися тут у березні, до цього працювали зовсім в іншому місці. Вони кажуть, що там була колгоспна пилорама – це дійсно так. Вона там була. Проте до неї скарг у мене не було, тому що вона не працювала цілодобово, як працює пилорама Хоменка. Колгоспна пилорама працювала для людей і такого великого обсягу переробки деревини не було. Вона не працювала у вихідні і вночі. Ви уявляєте, що це таке – жити поруч з пилорамою, яка працює, не вимикаючись, та ще й із порушенням всіх можливих норм? І з того дня, як запустилася ця пилорама, моє життя перетворилося на жах. Тирса летить у двір, запорошує очі і все подвір’я. У мене навіть у тарілках на кухні тирса. Дихати зовсім неможливо. Плюс неймовірний шум верстата, циркулярки... Попервах вони взагалі без витяжки працювали і без мішків, куди вся тирса збирається».
Пані Алла намагалася врегулювати питання мирним шляхом, неодноразово пропонувала власнику пилорами і керівництву села перенести пилораму в інше місце, подалі від житлових будинків, проте її не почули.
«Я хотіла залагодити це питання мирним шляхом. Спершу пішла до Андрія Хоменка. Проте, поговоривши з ним, зрозуміла, що йому байдуже, – говорить жінка. – Він мені сказав, що нічого міняти не збирається. Пропонував мені паркан зробити, але це проблеми не вирішить. І, звісно, я відмовилася. Після цього діалогу я пішла до сільської ради. Це було якраз перед Великоднем. Прийшла, пояснила їм ситуацію, але мене ніхто не підтримав, ніхто не зрозумів і не поставив себе на моє місце. Звичайно, аби це біля їхнього двору цілодобово гула пилорама, то вони б зрозуміли, що це таке. Я говорила старості, що пилорамі тут не місце, бо це ж і центр села, житлова зона. Неподалік – школа, клуб, церква і та ж сама сільрада. У нас село велике і є багато місць, куди можна було її перенести. Колишні ферми, свинарники, стан – вони знаходяться на околиці села і ніхто б нікому не заважав.
Не знайшовши розуміння в старостаті, я звернулася в Куликівську селищну раду. Та й там мене не захотіли слухати. Тож коли я зрозуміла, що підтримки ніде не отримаю, то почала самостійно відстоювати свої інтереси. Адже я не отримала захисту ні від керівництва громади, ні від старости, тому написала до різних служб. У житті не все можна купити. Хочу подякувати екологічній службі, яка швидко відреагувала на моє звернення і приїхала з позаплановою перевіркою на цю пилораму. І я теж була присутня, бо вони мене запросили, як я і просила у своєму зверненні».
За словами Андрія Хоменка, коли він розповідав нам про цю ситуацію, його проблема була у недотриманні відстані від житлового будинку. Проте, за результатами перевірки державної екологічної інспекції в Чернігівській області, порушень там набагато більше: порушення ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 125,126 Земельного кодексу України. За ці порушення на керівника пилорами було накладене адміністративне стягнення і надано припис щодо їх усунення.
«Коли перевірка приїхала і попросила надати документи, які надають право тут працювати пилорамі, вони жодного документа, окрім оренди на нежитлове приміщення, не надали, – продовжує Алла Володимирівна. – Спеціалісти з екології дивувалися, як могла працювати пилорама, не маючи жодних дозвільних документів. І в ході перевірки виявилося, що порушень норм чинного законодавства дуже багато, а не лише відстань від пилорами до моєї хати. І в мене є документ про відкрите кримінальне провадження щодо порушення всіх цих санітарних норм.
До речі, наразі Андрій Хоменко переніс свою пилораму у сусіднє село. І не в центр, як було в нас, а на окраїну. Мені вдалося добитися справедливості. У наших селах люди бояться висловлювати свою думку вголос, бояться відстоювати свої права і інтереси. Зате цькувати людину, яка просто хоче спокійно жити в своєму домі, вміють. Адже після того, як я почала боротися з цією пилорамою, на мене почали тиснути морально, цькувати, проклинати, обзивати, нести по селу недостовірну інформацію про мене. Також почали тиснути на моїх родичів. Недавно був дзвінок моїй двоюрідній сестрі. Чоловік представився обласним депутатом і вимагав, щоб вона вплинула на мене і я припинила звертатися в будь-які служби і органи стосовно роботи Андрія Хоменка. Мовляв, якщо вона все ж не зупиниться, то в неї будуть великі неприємності. І як я маю розцінювати цей дзвінок? Пилорама переїхала, але й досі продовжують на мене морально тиснути. Та як би там не було, я хочу подякувати тій команді, яка мене підтримувала, тим людям, які увійшли в моє становище, особливо екологічній інспекції. Я зрозуміла, що не все в цьому житті можна купити. Треба лише не боятися відстоювати свої права».
Розбиралася над проблематикою Марія Пучинець
Схожа публікація: